укріплення

Значення в інших словниках

1. укріплення — укрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. укріплення — Оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний. Словник синонімів Караванського
3. укріплення — (військ.), бастіон, башта, бійниця, вал, вежа, кріпость, окоп, редут, січ, твердиня, форт, фортеця, шанець Фразеологічні синоніми: дозірна вежа; оборонна вежа Словник синонімів Вусика
4. укріплення — [укр’іплеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
5. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І. Словник української мови у 20 томах
6. укріплення — -я, с. 1》 Дія за знач. укріпити. 2》 Оборонна споруда. || Місце, територія з оборонними спорудами. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
8. укріплення — УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами,.. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр. Словник української мови в 11 томах