1. Словник української мови у 20 томах

укінці

УКІНЦІ́ див. вкінці́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укінці — укінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. укінці — <�ВКІНЦІ >пр., врешті, нарешті; наостанці, наостанку, під кінець, на завершення, обр. під завісу. Словник синонімів Караванського
  3. укінці — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив. Словник синонімів української мови
  4. укінці — Укінці́, присл.; у кінці́, імен.; див. вкінці́, в кінці́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)