укінці
<�ВКІНЦІ >пр., врешті, нарешті; наостанці, наостанку, під кінець, на завершення, обр. під завісу.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укінці — укінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- укінці — УКІНЦІ́ див. вкінці́. Словник української мови у 20 томах
- укінці — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив. Словник синонімів української мови
- укінці — Укінці́, присл.; у кінці́, імен.; див. вкінці́, в кінці́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)