укупі

пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; укупці, укупочці.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укупі — уку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. укупі — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  3. укупі — УКУ́ПІ див. вку́пі. Словник української мови у 20 томах
  4. укупі — укупочці, укупці див. вкупі, вкупочці і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укупі — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови
  6. укупі — Уку́пі, присл. Уку́пі жи́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. укупі — УКУ́ПІ, УКУ́ПОЧЦІ, УКУ́ПЦІ див. вку́пі, вку́почці і т. д. Словник української мови в 11 томах
  8. укупі — Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66. Словник української мови Грінченка