1. Словник української мови у 20 томах

уланка

УЛА́НКА, и, ж., заст.

Особливий мундир та головний убір в уланів.

Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уланка — ула́нка іменник жіночого роду, істота мундир улана іст. Орфографічний словник української мови
  2. уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах