уланка
ула́нка
іменник жіночого роду, істота
мундир улана
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
- уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах