уланка

ула́нка

іменник жіночого роду, істота

мундир улана

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  2. уланка — -и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уланка — УЛА́НКА, и, ж., заст. Особливий мундир та головний убір в уланів. Грицько тяжко зітхнув, насунув уланку і повільно поплівся попід ліс (Ірчан, II, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах