уложення

УЛО́ЖЕННЯ, я, с., заст.

Збірник законів, положень про щось.

△ (1) Собо́рне уло́ження іст. – кодекс законів Російської держави періоду феодально-кріпосницького ладу.

Собору було запропоновано затвердити новий збірник законів, який дістав назву “Соборного уложення” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уложення — Рухи, поведінка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. уложення — уло́ження іменник середнього роду, істота збірник законів, положень іст., арх. Орфографічний словник української мови
  3. уложення — Закон, припис Словник чужослів Павло Штепа
  4. уложення — -я, с., заст. Збірник законів, положень про щось. Соборне уложення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уложення — УЛО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Збірник законів, положень про щось. ∆ Собо́рне уло́ження див. собо́рний. Словник української мови в 11 томах