уложення

УЛО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Збірник законів, положень про щось.

∆ Собо́рне уло́ження див. собо́рний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уложення — Рухи, поведінка [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. уложення — уло́ження іменник середнього роду, істота збірник законів, положень іст., арх. Орфографічний словник української мови
  3. уложення — Закон, припис Словник чужослів Павло Штепа
  4. уложення — УЛО́ЖЕННЯ, я, с., заст. Збірник законів, положень про щось. △ (1) Собо́рне уло́ження іст. – кодекс законів Російської держави періоду феодально-кріпосницького ладу. Собору було запропоновано затвердити новий збірник законів, який дістав назву “Соборного уложення” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. уложення — -я, с., заст. Збірник законів, положень про щось. Соборне уложення. Великий тлумачний словник сучасної мови