ультрамарин
УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч.
1. геол. Те саме, що лазури́т.
2. Пігмент від зеленого до фіолетового кольору, який одержують сплавлянням каоліну з содою та сіркою і використовують для виготовлення фарб;
// Мінеральна яскраво-синя фарба.
З товченого лазуриту виготовляють найкращий якістю ультрамарин для живопису (з газ.);
Малює [Т. Шевченко] чистими, по-весняному життєрадісними барвами: світлою зеленню, .. ніжним ультрамарином (із журн.);
* Образно. І скрізь – наскільки вистачило зору – на всіх верхів'ях синь, ультрамарин (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ультрамарин — ультрамари́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ультрамарин — -у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ультрамарин — ультрамари́н (ісп. ultramarino – заморський, від лат. ultra – по той бік і mar – море) мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни («синька») тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- ультрамарин — Ультрамари́н, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ультрамарин — УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба. З товченого лазуриту виготовляють найкращий якістю ультрамарин для живопису (Рад. Укр., 21.II 1965, 3); Малює [Т. Шевченко] чистими, по-весняному життєрадісними барвами: світлою зеленню,.. Словник української мови в 11 томах