1. Словник української мови в 11 томах

ультрамарин

УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба.

З товченого лазуриту виготовляють найкращий якістю ультрамарин для живопису (Рад. Укр., 21.II 1965, 3);

Малює [Т. Шевченко] чистими, по-весняному життєрадісними барвами: світлою зеленню,.. ніжним ультрамарином (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 10);

*Образно. І скрізь — наскільки вистачило зору — на всіх верхів’ях синь, ультрамарин (Тич., II, 1957, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ультрамарин — ультрамари́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ультрамарин — УЛЬТРАМАРИ́Н, у, ч. 1. геол. Те саме, що лазури́т. 2. Пігмент від зеленого до фіолетового кольору, який одержують сплавлянням каоліну з содою та сіркою і використовують для виготовлення фарб; // Мінеральна яскраво-синя фарба. Словник української мови у 20 томах
  3. ультрамарин — -у, ч. Мінеральна яскраво-синя фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ультрамарин — ультрамари́н (ісп. ultramarino – заморський, від лат. ultra – по той бік і mar – море) мінеральний пігмент синього кольору. Використовують для виготовлення фарб, підсинювання білизни («синька») тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ультрамарин — Ультрамари́н, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)