улюбливість
УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм.
Властивість за знач. улю́бливий.
– Звичайно, бурхлива вдача, та ще ота влюбливість, якою ти й досі мене докоряєш (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улюбливість — улю́бливість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- улюбливість — (влюбливість), -вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- улюбливість — УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий. Словник української мови в 11 томах