улюбливість

УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм.

Властивість за знач. улю́бливий.

– Звичайно, бурхлива вдача, та ще ота влюбливість, якою ти й досі мене докоряєш (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбливість — улю́бливість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. улюбливість — (влюбливість), -вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улюбливість — УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий. Словник української мови в 11 томах