улюбливість

УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбливість — улю́бливість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. улюбливість — УЛЮ́БЛИВІСТЬ (ВЛЮ́БЛИВІСТЬ), вості, ж., розм. Властивість за знач. улю́бливий. – Звичайно, бурхлива вдача, та ще ота влюбливість, якою ти й досі мене докоряєш (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. улюбливість — (влюбливість), -вості, ж., розм. Властивість за знач. улюбливий. Великий тлумачний словник сучасної мови