1. Словник української мови в 11 томах

улюбливий

УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм. Який легко, швидко закохується.

Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (Стельмах, І, 1962, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбливий — улю́бливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. улюбливий — УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм. Який легко, швидко закохується. Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. улюбливий — (влюбливий), -а, -е, розм. Який легко, швидко закохується. Великий тлумачний словник сучасної мови