улюбливий
УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм.
Який легко, швидко закохується.
Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улюбливий — улю́бливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- улюбливий — (влюбливий), -а, -е, розм. Який легко, швидко закохується. Великий тлумачний словник сучасної мови
- улюбливий — УЛЮ́БЛИВИЙ (ВЛЮ́БЛИВИЙ), а, е, розм. Який легко, швидко закохується. Непокоїла [Демида] ота клята щербинка [між зубами], яка аж промовляла, що дівчина вийшла з влюбливого роду (Стельмах, І, 1962, 302). Словник української мови в 11 томах