1. Словник української мови у 20 томах

улюбленчик

УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до улю́бленик 1.

Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбленчик — улю́бленчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. улюбленчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до улюбленик 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улюбленчик — УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до улю́бленик 1. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Барв., Опов.., 1902, 502). Словник української мови в 11 томах
  4. улюбленчик — Улюбленець, -нця м. Любимець. ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502. Словник української мови Грінченка