улюбленчик
улю́бленчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до улюбленик 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улюбленчик — улю́бленчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- улюбленчик — УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до улю́бленик 1. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- улюбленчик — УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до улю́бленик 1. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Барв., Опов.., 1902, 502). Словник української мови в 11 томах
- улюбленчик — Улюбленець, -нця м. Любимець. ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502. Словник української мови Грінченка