1. Великий тлумачний словник сучасної мови

улюбленик

улю́бленик

-а, ч., рідко.

1》 Те саме, що улюбленець.

2》 зневажл. Той, хто користується чиєюсь любов'ю, заступництвом на шкоду іншим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбленик — улю́бленик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. улюбленик — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. улюбленик — УЛЮ́БЛЕНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що улю́бленець. Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак – я був улюблеником у сім'ї (М. Словник української мови у 20 томах
  4. улюбленик — УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. Словник синонімів української мови
  5. улюбленик — УЛЮ́БЛЕНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що улю́бленець. Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак — я був улюблеником у сім’ї (Коцюб. Словник української мови в 11 томах