1. Орфографічний словник української мови

улюбленчик

улю́бленчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбленчик — УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до улю́бленик 1. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  2. улюбленчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до улюбленик 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улюбленчик — УЛЮ́БЛЕНЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до улю́бленик 1. Бабуся не знає вже, чим свого коханого улюбленчика шанувати (Барв., Опов.., 1902, 502). Словник української мови в 11 томах
  4. улюбленчик — Улюбленець, -нця м. Любимець. ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502. Словник української мови Грінченка