улюбленка

УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж.

Жін. до улю́бленик.

Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улюбленка — улю́бленка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. улюбленка — -и. Жін. до улюбленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. улюбленка — УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж. Жін. до улю́бленик. Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239). Словник української мови в 11 томах