улюбленка
УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж.
Жін. до улю́бленик.
Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- улюбленка — улю́бленка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- улюбленка — -и. Жін. до улюбленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- улюбленка — УЛЮ́БЛЕНКА, и, ж. Жін. до улю́бленик. Назлі-ханум зненавиділа Настю. Тепер вона не помічала нещодавню улюбленку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 239). Словник української мови в 11 томах