умгу
УМГУ́, виг.
1. Уживається для вираження ствердження чого-небудь.
Провела [Юля] руками по щоках, стурбовано запитала: – Я червона? – Умгу (Григорій Тютюнник).
2. Уживається для вираження сумніву, недовір'я, невпевненості і т. ін.
– Умгу! – промимрив боярин. – А чи доводилося вам, панове посланці, раніш бувати у його величності на прийомах, чи чували вже монаршу розмову... (Іван Ле);
– Умгу! – самовдоволено муркнув Степан Петрович (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умгу — умгу́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- умгу — див. так Словник синонімів Вусика
- умгу — виг. 1》 Уживається для вираження ствердження чого-небудь. 2》 Уживається для вираження сумніву, недовір'я, невпевненості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умгу — УМГУ́, виг. 1. Уживається для вираження ствердження чого-небудь. Провела [Юля] руками по щоках, стурбовано запитала: — Я червона? — Умгу (Тют., Вир, 1964, 246). 2. Уживається для вираження сумніву, недовір’я, невпевненості і т. ін. — Умгу!... Словник української мови в 11 томах