1. Словник української мови у 20 томах

умебльований

УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до умеблюва́ти (вмеблюва́ти).

Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (І. Франко);

Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Л. Смілянський);

Люкс – двокімнатний номер з кімнатою для приймання відвідувачів, трохи краще вмебльований, аніж напівлюкс (із журн.);

Кожній сім'ї надається житло у будинках, належно обладнаних і вмебльованих (з газ.);

// у знач. прикм.

П'ятеро дітей-сиріт у передноворіччя змогли увійти у власний відремонтований і вмебльований дім (з газ.);

Триповерховий умебльований будинок в Карпатах;

// умебльо́вано (вмебльо́вано), безос. пред.

Будинок умебльовано.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умебльований — умебльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умебльований — (вмебльований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до умеблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умебльований — УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умеблюва́ти. Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (Фр., V, 1951, 99); Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Сміл., Черв. троянда, 1955, 30). Словник української мови в 11 томах