1. Словник української мови в 11 томах

умебльований

УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умеблюва́ти.

Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (Фр., V, 1951, 99);

Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Сміл., Черв. троянда, 1955, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умебльований — умебльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умебльований — УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до умеблюва́ти (вмеблюва́ти). Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (І. Франко); Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. умебльований — (вмебльований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до умеблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови