умиваний

УМИ́ВАНИЙ (ВМИ́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до умива́ти.

Стіл був дощаний .. Старий стіл, не раз окроплений вином, залитий борщем, вмиваний дощами (Л. Дмитерко);

Інші дні вставали по тому. Вмивані росами тихі ранки (Н. Рибак);

Іди ж, синку, кудрявчику, Кудрявчику-ласкавчику, Тройзіллячком умиваний, Сподіваний, угріваний! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умиваний — уми́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умиваний — (вмиваний), -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до умивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умиваний — Уми́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. умиваний — УМИ́ВАНИЙ (ВМИ́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до умива́ти. Стіл був дощаний.. Старий стіл, не раз окроплений вином, залитий борщем, вмиваний дощами (Дмит., Обпалені.., 1962, 189); Інші дні вставали по тому. Вмивані росами тихі ранки (Рибак, Зброя.., 1943, 173). Словник української мови в 11 томах
  5. умиваний — Умиваний, -а, -е Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном. Словник української мови Грінченка