умилостивляння

УМИЛОСТИВЛЯ́ННЯ (ВМИЛОСТИВЛЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. умилостивля́ти.

Двобої влаштовувалися для гадань про якість майбутнього врожаю, розважанню й умилостивляння божественного духа (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me