умилостивляння
УМИЛОСТИВЛЯ́ННЯ (ВМИЛОСТИВЛЯ́ННЯ), я, с.
Дія за знач. умилостивля́ти.
Двобої влаштовувалися для гадань про якість майбутнього врожаю, розважанню й умилостивляння божественного духа (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me