1. Словник української мови у 20 томах

умилостивляти

УМИЛОСТИВЛЯ́ТИ (ВМИЛОСТИВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, рідко, недок., УМИЛОСТИ́ВИТИ (ВМИЛОСТИ́ВИТИ), влю, виш; мн. умилости́влять; док., кого, що, заст.

Робити милостивим.

[Милевський (витягає білета і подає їй):] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Леся Українка);

Найдавніший варіант міфу оповідав про смерть на жертовному багатті Іфігенії, дочки Агамемнона .. Адже лише у такий спосіб греки могли умилостивити гнівну богиню Артеміду (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умилостивляти — умилостивля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. умилостивляти — див. умилосерджувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. умилостивляти — (вмилостивляти), -яю, -яєш, рідко, недок., умилостивити (вмилостивити), -влю, -виш; мн. умилостивлять; док., перех., заст. Робити милостивим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умилостивляти — УМИЛОСТИВЛЯ́ТИ (ВМИЛОСТИВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, рідко, недок., УМИЛОСТИ́ВИТИ (ВМИЛОСТИ́ВИТИ), влю, виш; мн. умилости́влять; док., перех., заст. Робити милостивим. [Милевський (витягає білета і подає їй):] Чим маю вмилостивити розгніване божество? (Л. Укр., II, 1951, 33). Словник української мови в 11 томах