умовини
УМО́ВИНИ, вин, мн., заст.
Умови (див. умо́ва 2–5).
Ви запитуєте, на яких умовинах я згоден продати Вам видання “Дітських казок”? (Панас Мирний);
Умовин до творення нема – і це моя трагедія (Уляна Кравченко);
Чи не холодно тоді ще у Криворівні? Чи могли б Ви [В. М. Гнатюк] так рано виїхати туди, бо сам я не зважусь туди поїхати, не цікаво, та й умовин життя там я не знаю (М. Коцюбинський);
Тло, на якому проростала Лиманова поезія, – .. разючий якісно, як на тодішні майже безпритульницькі умовини, здвиг літературних дебютів у ті самі другополовинні сорокові роки (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умовини — умо́вини множинний іменник умови рідко Орфографічний словник української мови
- умовини — -вин, мн., заст. Умови (див. умова 2-5)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- умовини — Умо́вини, -вин, -винам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- умовини — УМО́ВИНИ, вин, мн., заст. Умови ( див. умо́ва 2-5). Ви запитуєте, на яких умовинах я згоден продати Вам видання «Дітських казок»? (Мирний, V, 1955, 424); Умовин до творення нема — і це моя трагедія (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- умовини — Умовини, -вин ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128. Словник української мови Грінченка