1. Словник української мови в 11 томах

умовини

УМО́ВИНИ, вин, мн., заст. Умови ( див. умо́ва 2-5).

Ви запитуєте, на яких умовинах я згоден продати Вам видання «Дітських казок»? (Мирний, V, 1955, 424);

Умовин до творення нема — і це моя трагедія (У. Кравч., Вибр., 1958, 252);

Чи не холодно тоді ще у Криворівні? Чи могли б Ви [В. М. Гнатюк] так рано виїхати туди, бо сам я не зважусь туди поїхати, не цікаво, та й умовин життя там я не знаю (Коцюб., III, 1956, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовини — умо́вини множинний іменник умови рідко Орфографічний словник української мови
  2. умовини — УМО́ВИНИ, вин, мн., заст. Умови (див. умо́ва 2–5). Ви запитуєте, на яких умовинах я згоден продати Вам видання “Дітських казок”? (Панас Мирний); Умовин до творення нема – і це моя трагедія (Уляна Кравченко); Чи не холодно тоді ще у Криворівні?... Словник української мови у 20 томах
  3. умовини — -вин, мн., заст. Умови (див. умова 2-5)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умовини — Умо́вини, -вин, -винам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. умовини — Умовини, -вин ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128. Словник української мови Грінченка