умотивовуватися
УМОТИВО́ВУВАТИСЯ (ВМОТИВО́ВУВАТИСЯ), ується, недок.
Пас. до умотиво́вувати.
Ніякі спроби редактора пояснити поетові, що герой гуморески не є копією чи фотографією його героя, що те, що відбувається в гуморесці чи фейлетоні, не обов'язково повинно відповідати тому і вмотивовуватися тим, що відбувається в реальному житті – на Степана Олійника враження не справляли (з газ.);
Зростання уваги до суб'єкта продемонстроване в програмному есе “Арлекін або на захист гротескного комізму” Ю. Мезера, де гротеск тлумачиться саме як відсутність цілісності, яка може вмотивовуватися лише суб'єктивним задумом (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me