умотивування

УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. умотивува́ти.

Найголовніша якість “Безталанної” І. Карпенка-Карого полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій, у правдивому відтворенні закономірності процесів, які драматург розгорнув перед читачем (з наук. літ.);

Стилістичний експеримент передбачає порівняння синонімічних мовних засобів і вмотивування їх стилістичної доцільності для конкретного тексту (з наук. літ.);

Інвестор може бути як національний, так і іноземний. Інвестиції завжди є ризикованими, але мають своє вмотивування (із журн.);

У клопотанні вказуються точнi данi роботодавця та працiвника, визначається коло його майбутньої дiяльностi, мiсце роботи та посада, дати початку та закiнчення дiї контракту, розмiр основної зарплати, а також детальне вмотивування працевлаштування (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

умотивування

Значення в інших словниках