умотивування
УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. умотивува́ти.
Найголовніша якість «Безталанної» [І. Карпенка-Карого] полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій, у правдивому відтворенні закономірності процесів, які драматург розгорнув перед читачем (Життя К.-Карого, 1957, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умотивування — умотивува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- умотивування — УМОТИВУВА́ННЯ (ВМОТИВУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. умотивува́ти. Найголовніша якість “Безталанної” І. Карпенка-Карого полягає в особливому психологічному вмотивуванні поведінки дійових осіб, у глибокому проникненні в сутність подій... Словник української мови у 20 томах
- умотивування — (вмотивування), -я, с. Дія за знач. умотивувати. Великий тлумачний словник сучасної мови