умощуватися

УМО́ЩУВАТИСЯ (ВМО́ЩУВАТИСЯ), уюся, уєшся і діал. УМОЩА́ТИСЯ (ВМОЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УМОСТИ́ТИСЯ (ВМОСТИ́ТИСЯ), ощу́ся, о́стишся, док., розм.

1. Розташовуватися (сідати, лягати) де-небудь, намагаючись влаштуватися найзручніше, найвигідніше.

– Ох! оце ти мене неначе на світ народила! – простогнавши, мовила вона й почала знову умощатися-лягати (Панас Мирний);

Тарас, мугикаючи пісню, вмощується на камені коло руїн Златовратської брами і весь поринає в роботу (О. Іваненко);

В вишняку, між густих .. аґрусових кущів, вони вмостилися кружка [кружкома] (Ю. Смолич);

Подруги тісно посідали на диван, умостилися на нього з ногами (О. Донченко);

Сласно потираючи трохи змерзлі руки, Андрій Григорович умостився в куточку, взяв перо і прикусив нижню губу (В. Винниченко);

* Образно. Увага! Сюжет умостився на колеса тандема “Ікс-Надія” (А. Крижанівський);

// з інфін. Готуватися, лаштуватися до чогось, розташовуючись найзручніше, найвигідніше.

Десь через годину чи, може, й більше, вже після того, як ми встигли трохи оговтатись та почали вмощуватись спати, розчинились двері, і до нашої камери не зайшов, а, поточившись, влетів якийсь чоловік (Ю. Збанацький);

Всюди юрмиться, гомонить, весело перекликається делегатський люд .. Доки одні реєструються, інші вже несуть звідкись казанки з паруючим окропом, по-домашньому вмощуються по кутках підкріплятися (О. Гончар).

2. тільки недок. Пас. до умо́щувати.

Після сніданку стали збиратися на косовицю .. Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося усе необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця (Григорій Тютюнник).