умучений

УМУ́ЧЕНИЙ (ВМУ́ЧЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уму́чити.

Він виглядав з лиця дуже блідо. Був дуже вмучений... Всіх погляди звернули нараз острими ножами на обличчя Сави (О. Кобилянська);

– Так, я подивився на вас, і мені стало вас так жалько, ви лежали такі умучені, такі сердешні (О. Довженко).