унеможливлювати
УНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УНЕМОЖЛИ́ВИТИ (ВНЕМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. унеможли́влять; док., що.
Робити що-небудь неможливим.
Всім, хто унеможливить стопроцентну, беззастережну, увішану ідіотськими прикрасами мерзоту війни, – хотів би творити я пам'ятник вкупі з людьми-братами (О. Довженко);
Переяславський акт унеможливлював дальший успіх унії (Н. Рибак);
Суцільною лавою тоді полилися важкі снаряди на міст, на залізничний вузол, на річку, щоб унеможливити будь-яку переправу контратаки... (Іван Ле);
1896 року Кримському запропонували кафедру української філології в Львівському університеті, на що він і дав принципову згоду. Та інтриги місцевих націоналістичних ретроградів унеможливили цей крок А. Кримського (з наук. літ.);
Валуєвський циркуляр і поліцейська розправа з найактивнішими громадянами надовго унеможливили будь-які легальні форми українофільства (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- унеможливлювати — унеможли́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- унеможливлювати — -юю, -юєш, недок., унеможливити, -влю, -виш; мн. унеможливлять; док., перех. Робити що-небудь неможливим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унеможливлювати — Унеможли́влювати, -ли́влюю, -влюєш; унеможли́вити, -ли́влю, -ли́виш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унеможливлювати — УНЕМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УНЕМОЖЛИ́ВИТИ, влю, виш; мн. унеможли́влять; док., перех. Робити що-небудь неможливим. Переяславський акт унеможливлював дальший успіх унії (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах