унеможливленість
УНЕМОЖЛИ́ВЛЕНІСТЬ (ВНЕМОЖЛИ́ВЛЕНІСТЬ), ності, ж.
Властивість і стан за знач. унежли́влений (внеможли́влений).
Причини “емоційних шумів” у визначенні терміна “сучасне мистецтво”: атмосфера живих людських контактів; багатозначність та неокресленість модерних смакових характеристик; полістилістичне розмаїття поточного художнього процесу; психологічна унеможливленість історико-художньої відстороненості (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me