унеможливленість

УНЕМОЖЛИ́ВЛЕНІСТЬ (ВНЕМОЖЛИ́ВЛЕНІСТЬ), ності, ж.

Властивість і стан за знач. унежли́влений (внеможли́влений).

Причини “емоційних шумів” у визначенні терміна “сучасне мистецтво”: атмосфера живих людських контактів; багатозначність та неокресленість модерних смакових характеристик; полістилістичне розмаїття поточного художнього процесу; психологічна унеможливленість історико-художньої відстороненості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me