університетський

УНІВЕРСИТЕ́ТСЬКИЙ, а, е.

Стос. до університету.

Молодий Лімбах був слухачем університету, мав дуже добру лекцію у одного з університетських професорів (І. Франко);

В XVI –XVIII століттях на новому етнічному ґрунті розпочався період відродження вищої школи в Москві, Києві, Львові, яка продовжувала і розвивала університетські традиції, що склалися ще в Київській Русі (з наук.-попул. літ.);

// Пов'язаний з перебуванням, навчанням в університеті.

Під вікном стояв чималий стіл, на ньому були розкидані книжки та розтріпані зшитки університетських лекцій Настиного брата (Леся Українка);

Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Н. Кобринська);

Більше вже нічого не вміщалося [в ящику]. Проте треба було ще вкладати і вкладати. Твори Лесі Українки, Лялині університетські конспекти (О. Гончар);

// Який має на своїй території університет.

Коли це бачу у Львові, в університетському місті .. столи з картами і за ними сидять звісні патріоти, професори, літератори, політики, для них покидають усяку розмову про найбільше пекучу справу патріотичну, народну, літературну... (М. Драгоманов).