університетський

УНІВЕРСИТЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до університету.

Молодий Лімбах був слухачем університету, мав дуже добру лекцію у одного з університетських професорів (Фр., IV, 1950, 252);

В XVI-XVIII століттях на новому етнічному грунті розпочався період відродження вищої школи в Москві, Києві, Львові, яка продовжувала і розвивала університетські традиції, що склалися ще в Київській Русі (Наука.., 6, 1975, 36);

// Пов’язаний з перебуванням, навчанням в університеті.

Під вікном стояв чималий стіл, на ньому були розкидані книжки та розтріпані зшитки університетських лекцій Настиного брата (Л. Укр., III, 1952, 582);

Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Кобр., Вибр., 1954, 30);

Більше вже нічого не вміщалося [в ящику]. Проте треба було ще вкладати і вкладати. Твори Лесі Українки, Лялині університетські конспекти (Гончар, IV, 1960, 46);

// Який має на своїй території університет.

Коли це бачу у Львові, в університетському місті.. столи з картами і за ними сидять звісні патріоти, професори, літератори, політики, для них покидають усяку розмову про найбільше пекучу справу патріотичну, народну, літературну… (Драг., II, 1970, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. університетський — університе́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. університетський — [ун'івеирсиетец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. університетський — УНІВЕРСИТЕ́ТСЬКИЙ, а, е. Стос. до університету. Молодий Лімбах був слухачем університету, мав дуже добру лекцію у одного з університетських професорів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. університетський — -а, -е. Стос. до університету. || Пов'язаний з перебуванням, навчанням в університеті. || Який має на своїй території університет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. університетський — Університе́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)