уніфікованість
УНІФІКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. уніфіко́ваний.
За доби ранньої бронзи нівелюється етнокультурна строкатість населення, встановлюється певна ритуальна уніфікованість, що вказує на загальну духовну єдність населення в межах ямної культурної спільності (з наук. літ.);
Жорстка зовнішня залежність та інтернаціоналістська уніфікованість політичного життя довгий час унеможливлювали в принципі реалізацію національної стратегії розвитку (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уніфікованість — [ун'іф'ікован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'і Орфоепічний словник української мови
- уніфікованість — -ності, ж. Властивість за знач. уніфікований. Великий тлумачний словник сучасної мови