уніфікований

УНІФІКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до уніфікува́ти.

Ближче до середини II тис. до н. е. .. на величезній території від Уралу до Дніпра поширюється досить уніфікована за усіма показниками зрубна культура (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи.

На основі аналізу й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду фінансових розрахунків на підприємствах пропонується уніфікована система класифікації показників і коефіцієнтів (з наук. літ.);

// Одноманітний; позбавлений специфічних рис.

Та хіба ви не бачите? Що воно таке – оте все, що рухається нині по плянеті [планеті], як коливання води, – тупе, уніфіковане, сіре, перехняблюючи землю туди й сюди? (І. Багряний);

Уніфікований народ – уже не народ, а той же охлос (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уніфікований — уніфіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уніфікований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уніфікувати. || уніфіковано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уніфікований — Уніфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. уніфікований — УНІФІКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уніфікува́ти. Твердо уніфіковані нормативи. 2. у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи. Словник української мови в 11 томах