уніфікований

уніфіко́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уніфікувати.

|| уніфіковано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уніфікований — уніфіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уніфікований — УНІФІКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до уніфікува́ти. Ближче до середини II тис. до н. е. .. на величезній території від Уралу до Дніпра поширюється досить уніфікована за усіма показниками зрубна культура (з наук. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. уніфікований — Уніфіко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. уніфікований — УНІФІКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уніфікува́ти. Твердо уніфіковані нормативи. 2. у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи. Словник української мови в 11 томах