уостаннє
УОСТА́ННЄ, присл., рідко.
Те саме, що воста́ннє.
Ще два тижні тому він уостаннє керманичував [кермував] (І. Франко);
[Микита:] І ти, місяцю, зрадив мені? .. Світи ж, світи, зраднику, уостаннє, а там .. заховайся за хмари!.. (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уостаннє — присл., рідко. Те саме, що востаннє. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уостаннє — УОСТА́ННЄ, присл., рідко. Те саме, що воста́ннє. Ще два тижні тому він уостаннє керманичував [кермував] (Фр., IV, 1950, 384); [Микита:] І ти, місяцю, зрадив мені? ..Світи ж, світи, зраднику, уостаннє, а там ..заховайся за хмари!.. (Кроп., І, 1958, 117). Словник української мови в 11 томах