упадання
УПАДА́ННЯ¹ (ВПАДА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5.
Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Панч);
Взагалі їй [Марті] обридло його [Льови] дворічне нудне впадання, мовчазне служіння, безбарвна мова й покора, непорушна покора! (В. Підмогильний).
УПАДА́ННЯ² див. впада́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упадання — упада́ння 1 іменник середнього роду падання упада́ння 2 іменник середнього роду влиття Орфографічний словник української мови
- упадання — I (впадання), -я, с. Дія за знач. упадати I 1), 4), 5). II див. впадання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упадання — УПАДА́ННЯ¹ (ВПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152). УПАДА́ННЯ² див. впада́ння¹. Словник української мови в 11 томах