1. Словник української мови в 11 томах

упадання

УПАДА́ННЯ¹ (ВПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5.

Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Панч, На калин. мості, 1965, 152).

УПАДА́ННЯ² див. впада́ння¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упадання — упада́ння 1 іменник середнього роду падання упада́ння 2 іменник середнього роду влиття Орфографічний словник української мови
  2. упадання — УПАДА́ННЯ¹ (ВПАДА́ННЯ), я, с. Дія за знач. упада́ти¹ 1, 4, 5. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (П. Словник української мови у 20 томах
  3. упадання — I (впадання), -я, с. Дія за знач. упадати I 1), 4), 5). II див. впадання I. Великий тлумачний словник сучасної мови