упад
УПА́Д (ВПАД), у, ч.
1. заст. Падіння.
Скрізь оточала його [Кирила] атмосфера густа й своєрідна.. Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підойма (Коцюб., II, 1955, 208);
Плач і лемент у столиці; німці йдуть, жахнувсь уряд І зійшовсь мерщій на раду, як би їх прогнать.. Та не врадили міністри, чим відсунуть свій упад (Сам., І, 1958, 246).
◊ До упа́ду — до знемоги, знесилення.
Ніколи вона [Маруся] так швидко рум’янцем не спахне, як от Катря наша,.. не заплаче; до впаду не затанцюється (Вовчок, І, 1955, 185);
До упаду розсмішив усіх старий колгоспник.. З насолодою і дуже виразно прочитав він гумористичні оповідання (Хлібороб Укр., 2, 1969, 23).
2. діал. Горе, нещастя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упад — упа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- упад — УПА́Д (ВПАД), у, ч. 1. заст. Падіння. Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло... (М. Словник української мови у 20 томах
- упад — (впад), -у, ч. 1》 заст. Падіння. До упаду — до знемоги, знесилення. 2》 діал. Горе, нещастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упад — до упа́ду. До повного виснаження, до знемоги. Ніколи вона (Маруся) так швидко рум’янцем не спахне, як от Катря наша,.. не заплаче; до впаду не затанцюється (Марко Вовчок); Весело святкували день урожаю в нашому селі. Фразеологічний словник української мови
- упад — Упад, -ду м. 1) Паденіе, впаденіе. 2) Несчастье, бѣдствіе. см. упадок. 3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора. 4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (см. Словник української мови Грінченка