1. Словник української мови Грінченка

упад

Упад, -ду

м.

1) Паденіе, впаденіе.

2) Несчастье, бѣдствіе. см. упадок.

3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора.

4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (см. валило), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упад — упа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. упад — УПА́Д (ВПАД), у, ч. 1. заст. Падіння. Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. упад — (впад), -у, ч. 1》 заст. Падіння. До упаду — до знемоги, знесилення. 2》 діал. Горе, нещастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упад — до упа́ду. До повного виснаження, до знемоги. Ніколи вона (Маруся) так швидко рум’янцем не спахне, як от Катря наша,.. не заплаче; до впаду не затанцюється (Марко Вовчок); Весело святкували день урожаю в нашому селі. Фразеологічний словник української мови
  5. упад — УПА́Д (ВПАД), у, ч. 1. заст. Падіння. Скрізь оточала його [Кирила] атмосфера густа й своєрідна.. Атмосфера гаряча, тривожна, вся — небезпека і боротьба, вічний упад і підойма (Коцюб. Словник української мови в 11 томах