упадонько

УПА́ДОНЬКО, а, ч., діал.

Зменш.-пестл. до упа́д 2.

[Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упадонько — упа́донько іменник середнього роду горе, нещастя діал. Орфографічний словник української мови
  2. упадонько — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до упад 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упадонько — УПА́ДОНЬКО, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до упа́д 2. [Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Л. Укр., III, 1952, 235). Словник української мови в 11 томах