упадонько
упа́донько
іменник середнього роду
горе, нещастя
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упадонько — УПА́ДОНЬКО, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до упа́д 2. [Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- упадонько — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до упад 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- упадонько — УПА́ДОНЬКО, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до упа́д 2. [Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Л. Укр., III, 1952, 235). Словник української мови в 11 томах