упевнення
УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с.
Дія за знач. упе́внити.
Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення – се дуріння, брехня (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упевнення — упе́внення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- упевнення — (впевнення), -я, с. Дія за знач. упевнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упевнення — Упе́внення, -ння; -нення, -нень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- упевнення — УПЕ́ВНЕННЯ (ВПЕ́ВНЕННЯ), я, с. Дія за знач. упе́внити. Все, що було, це омана. Всі його поцілунки та впевнення — се дуріння, брехня (Гр., II, 1963, 138). Словник української мови в 11 томах
- упевнення — Упевнення, -ня с. Увѣреніе. Словник української мови Грінченка