уперве

УПЕ́РВЕ див. впе́рве.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уперве — Упе́рве нар. = уперше. держати жінку упе́рве. Быть женатымъ первымъ бракомъ Старий Хміль держав уперве його сестру Ганну. К. ЧГ. 28. Словник української мови Грінченка