упокорено
УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко.
Присл. до упоко́рений.
Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, – І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (М. Вороний);
Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Я. Качура);
Поникши на лавці, холону, хилю упокорено плечі, шукаю у звивинах мозку надії зітерті сліди (М. Бажан);
Зціпивши зуби, Гнат виніс на середину школи ослін, спустив штани до колін і впокорено ліг (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упокорено — упоко́рено прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- упокорено — (впокорено), рідко. Присл. до упокорений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упокорено — УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко. Присл. до упоко́рений. Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, — І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (Вороний, Вибр., 1959, 63); Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Кач., II, 1958, 31). Словник української мови в 11 томах