1. Словник української мови в 11 томах

упокорено

УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко. Присл. до упоко́рений.

Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, — І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (Вороний, Вибр., 1959, 63);

Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Кач., II, 1958, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упокорено — упоко́рено прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. упокорено — УПОКО́РЕНО (ВПОКО́РЕНО), рідко. Присл. до упоко́рений. Ви усміхнулись яснозоряно Холодним полиском очей, – І я схилився упокорено, Діткнутий лезом двох мечей [мечів] (М. Вороний); Славко реве. Згорнувши руки, упокорено стоїть ображена, трагічна Віра (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. упокорено — (впокорено), рідко. Присл. до упокорений. Великий тлумачний словник сучасної мови